Як вберегти дитину від дитячого травматизму взимку

З появою на світ маленької людини перед її батьками постають різноманітні і складні завдання, зокрема найголовніше, — щоб дитина росла здоровою. Але травми у дітей, на жаль, трапляються досить часто.

Зима- це не тільки пухнастий сніг, веселі ігри у дворі, зимові види спорту, це ще й час підвищеного травматизму через мінливість погоди. Діти поводяться дуже активно і саме в зимовий період значно зростає кількість травм, особливо в період канікул, коли діти більше мають у своєму розпорядженні вільного часу, частіше перебувають на вулиці і залишаються без нагляду дорослих. Значна кількість травм узимку відбувається через невміння правильно кататися на санках, лижах, ковзанах.

Причиною також є ожеледиця, ранній наступ темряви, слизьке взуття. Погіршення стану проїжджої частини позначається на збільшенні частоти дорожніх пригод та зростанні числа постраждалих.

дитячий зимовий травматизм

Правила профілактики дитячого травматизму

Необхідно пам'ятати основні правила профілактики травматизму:

  • правильно підберіть дитині взуття: перевагу краще віддати взуття з ребристою підошвою, виготовленою з м'якої гуми або термоеластопластів, без підборів з теплою устілкою. Взуття має бути зручним і щільно прилягати до ноги;
  • одягайте дітей багатошарово в теплий сухий одяг із натуральних матеріалів, з обов'язковим шаром нижньої білизни;
  • обов'язково захищайте відкриті ділянки шкіри, не забуваючи одягати дітям рукавички, рукавиці-не промокашки, а вуха та шию дитини закривайте шапкою, шарфом та піднятим коміром. Слід пам'ятати, що каптури небезпечні щодо травм, вони звужують огляд і заважають при переході вулиці своєчасно оцінити ситуацію на дорозі. Не варто забувати про світлоповертачі (флікери) на дитячому одязі, тому що в зимовий період на вулиці починає рано темніти.
  • шкіру обличчя слід захищати спеціальним дитячим кремом за 30 хвилин до виходу на вулицю;
  • не слід забувати і про раціональне, збалансоване харчування дітей – перед прогулянкою необхідно обов'язково поїсти для вироблення додаткової енергії, яка обігріватиме дитячий організм.

Крім того, навчіть дитину правилам поведінки на дорозі, під час заняття спортом та ігор:

  • зверніть увагу дітей на необхідність при переміщенні віддавати перевагу очищеним від снігу та посипаним піском доріжкам;
  • під час пересування дорогою, тротуару не потрібно поспішати, слід уникати різких рухів, постійно дивитися собі під ноги. Ноги повинні бути трохи розслаблені і зігнуті в колінах, корпус при цьому трохи нахилений вперед;
  • тримати руки в кишенях у ожеледицю небезпечно, при падінні навряд чи буде час їх вийняти і вхопитися за щось;
  • по можливості необхідно уникати сходинки, якщо це неможливо, то ногу при спуску сходами слід ставити вздовж сходинки, у разі втрати рівноваги така позиція пом'якшить падіння;
  • бажано уникати носіння сумок на довгих ручках, які звисаючи з плеча, переміщують центр ваги та тягнуть донизу;
  • необхідно навчити дітей правильно падати, групуючись так: руки притиснути до грудей, ноги зігнути в колінах, голову втягнути в плечі;
  • слід нагадати дитині, як небезпечно грати та кататися на гірках, розташованих поряд із дорогою;
  • поясніть дитині, чому не можна на сильному морозі знімати рукавиці і притуляти руки чи язик до металевих предметів, оскільки можна «прилипнути»;
  • не можна використовувати перший лід для катання, уникати місця близькі до ополонок, спусків теплої води від промислових підприємств, рибальських лунок.

Якщо ви вирішили довірити, дитині самостійно спуститися з гірки на санках та тюбінгах розкажіть їй, що:

  • спускатися слід лише з рівних, пологих гірок, без трамплінів, купин, дерев або кущів на дорозі;
  • перед спуском потрібно перевірити, чи вільна траса, чи не збираються її перетинати з іншого схилу;
  • на сани сідають тільки верхи, тримаючись за мотузку. Ноги не ставлять на полозья, тримають із боків напівзігнутими;
  • щоб повернути на ходу, достатньо спустити ногу на сніг із того боку, в який хочеш повернути сани;
  • щоб загальмувати, треба опустити на сніг ноги та різко підняти передок санок;
  • навчіть її падати: у момент падіння вона повинна уміти групуватися, збиратися в грудочку, так, щоб забій припадав на якомога більшу площу.

Ще одна часта зимова травма – ушкодження очей. Міцно зліплений і влучно запущений сніжок може позбавити дитину зору. Тому поясніть дитині, що під час снігового бою краще перебувати подалі від його епіцентру. А у разі попадання сніжка в око, дитину необхідно показати лікарю-офтальмологу.

дитячий зимовий травматизм

Перша допомога дитині у разі травми

При переохолодженні

  • Якщо дитина довго перебувала на морозі та існує ризик переохолодження, слід перенести її до теплого приміщення.
  • Потім слід замінити мокрий одяг дитини сухим і добре закутати її в шубу чи теплу ковдру.
  • Не слід намагатися швидко зігріти дитину - набирати гарячу воду у ванну чи заводити дитину у гарячий душ, інтенсивно розтирати її чи обкладати грілками. Такі дії можуть спричинити порушення серцевого ритму та внутрішньої кровотечі.
  • Слід дати дитині теплий напій.
  • Важливо обстежити ніс, вуха, кінцівки дитини. Якщо помітні ознаки обмороження, слід надати першу допомогу.
  • Якщо дитина непритомна, слід перевірити, чи вона дихає та чи є у неї пульс. Якщо дихання та пульс відсутні, слід терміново розпочати серцево-легеневу реанімацію.

При підозрі перелому кінцівок

  • Слід провести іммобілізацію - закріпити кінцівку як мінімум у двох суглобах, вище та нижче травмованого місця.
  • Покласти до травмованого місця щось холодне.
  • У разі кровотечі слід накласти дитині жгут (міцно затягнути кінцівку, наприклад, ремнем), накласти тугу пов'язку. Аби вивільнити травмовану кінцівку, слід розрізати рукав чи штанину ножицями, адже зняти одяг з травмованої кінцівки, як правило, складно.
  • Слід транспортувати потерпілу дитину до теплого приміщення. Якщо дитина мала та пошкодила одну чи обидві верхні кінцівки, її можна нести на руках. Якщо дитина не може йти, слід сконструювати носилки з тих матеріалів, що є поряд.
  • За підрози травмування спини або шиї важливо покласти потерпілу дитину на тверду поверхню та зафіксувати шию щільним коміром.
  • Транспортувавши дитину до теплого приміщення, слід дати їй теплий напій і знеболювальний засіб. Потім огледіти місце травмування. Якщо є ознаки обмороження - надати відповідну першу допомогу.
  • Обов’язково слід викликати лікаря.

Для зміцнення кісток діти повинні вживати продукти, що містять йод, кальцій та вітамін Д. Основне джерело йоду – морепродукти, особливо морська капуста, риба. Кальцій міститься в молоці та молочних продуктах, вітамін Д сприяє кращому засвоєнню кальцію та утворюється при впливі сонячного світла на шкіру. Він надходить і з деякими продуктами харчування: ж ірною рибою, яйцями, круп'яними стравами. Крім того, запобігти травмам допоможуть і фізичні навантаження.

У разі травмування голови

Щороку бурульки,що падають, як правило, з дахів домів, становлять смертельну небезпеку для життя. На складність травми безпосередньо впливають маса льоду, що впала, та висота падіння. Так, при падінні бурульки найчастіше фіксують травму голови - від легкого забиття до тяжких черепно-мозкових травм.

  • Якщо дитина притомна, слід відвести її до приміщення, вкласти на ліжко, оцінити характер ушкоджень. Потім - обробити садно антисептиком і накласти на нього пов'язку.
  • Якщо дитина непритомна, слід негайно викликати швидку. До прибуття швидкої не можна рухати дитину, адже у неї може бути травмовано шийний відділ хребта. Слід вкрити потерпілу дитину ковдрою, стежити за її диханням і пульсом. При появі кровотечі слід накласти повязку, при блюванні - повернути голову дитини набік, аби вона уникла задухи.

У разі незначних травм

Узимку діти нерідко травмуються через вкриті снігом гострі предмети - скло, гілки, металеві предмети. Від сильних подряпин зазвичай рятує одяг, проте загострені предмети можуть пошкодити шкірний покрив і без розриву одягу, що буває при швидкому ударі. У такому випадку одяг зминається, а шкіру ушкоджує предмет, що ніби "загорнутий" у тканину одягу. Саме тому навіть при непошкодженому одязі слід переконатися у відсутності ушкодження шкіри дитини.

Поширена дитяча забавка - облизувати металеві предмети на морозі - може призвести до травмування. Якщо язик дитини прилип до поверхні, дитині ні в якому разі не можна робити різких рухів. При різкому русі тонкий та ніжний слизовий покрив залишається на металі, починається кровотеча, а потім протягом кількох днів триває болісне загоєння рани.

Слід вмовити дитину потерпіти, не рухати головою, аби уникнути більшого травмування. Потім - полити язик дитини ледь теплою (аби уникнути опіків) водою.

дитячий зимовий травматизм

Пам'ятайте! Якщо падіння чи обмороження сталося – обов'язково зверніться по допомогу до лікаря. Ушкодження можуть бути серйознішими, ніж здаються на перший погляд.

Здорове харчування - здорова дитина

Довіряти поглядам дитини, її інстинктам надзвичайно важливо, особливо стосовно питань здорового харчування.
Здорове дитя в сім’ї, є мабуть, найважливішим для батьків. Але здоров’я дітей – це не товар, який можна купити в аптеці. Здоров’я дитини, в першу чергу, ґрунтується на витримці його батьків і бажанні зрозуміти дитину. Довіряти поглядам дитини, її інстинктам надзвичайно важливо, особливо стосовно питань здорового харчування.
У питаннях здоров’я власного чада батьки в основному повинні розраховувати не на дільничного лікаря-педіатра, а, в першу чергу, на своє власне терпіння. У дитячому віці організм людини ще не повністю адаптувався до життєвих умов довкілля, тому здоров’я дітей більш схильне до впливу несприятливих зовнішніх чинників. Однією з причин благополучного розвитку дитини є здорове харчування . Харчування може допомогти попередити виникнення хвороби або ж навпаки – прискорити її появу. Тому в питаннях харчування дитяти батьки повинні проявити максимум уважності та настороженості.
На що ж варто звернути увагу батькам, щоб харчування дитяти було правильним? По-перше, необхідно пам’ятати про те, що організму, який розвивається, для підтримки процесів росту потрібна достатня кількість енергії. Здорове дитя не сидить на місці і завжди перебуває в русі – весь час активно пізнає світ. Отже, харчування дитини повинне відповідати її енергетичним запитам. Основним джерелом енергії для людини є вуглеводи. Велика кількість вуглеводів міститься в крупах, злаках. Тому каші є для дітей основою здорового харчування.
Існує думка, що лише м’ясні продукти здатні забезпечити дитині повноцінне здорове харчування. Без сумніву, м’ясні продукти незамінні ні у молодому віці, ні в літньому. Проте травна система дитини частенько ще не здатна працювати в повну силу, як у дорослого, а переварювання м’яса – досить енергоємний процес. Тому дітям корисно залишати не менше двох вегетаріанських днів на тиждень, а м’ясні страви вживати не частіше одного разу на день. До того ж, вегетаріанські дні – розвантажувальні. В цей час легше протікають травні процеси, що сприяє відпочинку всього шлунково-кишкового тракту.
Не варто додавати в раціон маляти жирні м’ясні бульйони. А саму м’ясну страву краще давати без гарніру. Поєднання в страві м’яса та картоплі вважається поганим, оскільки така комбінація дуже важка для переварювання дитям. Діти частенько погано їдять гарніри до м’яса. Нерідко можна спостерігати, як вони вибирають м’ясо. Така поведінка не випадкова. Більше прислухайтеся до думки дитини. В такому випадку те, скільки їжі зможе дійсно засвоїтися, важливіше за об’єми на тарілці, що Ви йому приготували.
Зверніть увагу на те, що останнім часом м’ясні напівфабрикати і ковбасні вироби нашої харчової промисловості містять такі компоненти як нітрати і нітрит. Ці речовини є канцерогенами. Тому ці продукти харчування в дитячому меню слід обмежувати. Нітрати так само містяться в овочах, особливо часто отруєння у дітей виникають від тепличних овочів. Але здорове харчування неможливе без рослинної їжі – що робити у такому разі? Для виведення нітратів овочі можна вимочувати в холодній воді протягом 30-40 хвилин. Також можна варити їх дрібно порізаними. У цих випадках близько 50% нітратів переходить у воду. Десята частина нітросполук накопичується в шкірці фруктів і овочів. Тому перед тим як дати дитині фрукти або овочі, необхідно очистити їх від шкірки.
Здорове харчування швидко зростаючого організму немислиме без Са (кальцію). Міцність кісток протягом життя людини прямо залежить від кількості Са, яку вона отримала в дитячому віці. До того ж Са забезпечує процеси згортання крові, м’язового скорочення, у тому числі скорочення серцевого м’яза. Маленькі діти при дефіцті Са можуть захворіти рахітом. Тому здоровою дитина може стати, лише якщо вона з їжею отримує достатню кількість Са. Традиційними джерелами Са є молочні продукти (молоко, сир), тому батьки неодмінно повинні включати їх у раціон своєї дитини.
Слід обмежувати пристрасті дитини до солодкого. Наявність солодких продуктів у раціоні маляти може викликати посилене бродіння їжі в травному тракті і згубно відіб’ється на здоров’ї дитини. Надмірне бродіння може повторно сприяти появі запалення мигдалин, проносів, гастритів та аллергій.

Здоров’я дітей також залежить від режиму харчування. Апетит приходить тоді, коли дитина встигла побігати, награтися. В цей час у травній системі починається підготовка до прийому їжі: активізуються шлункові ферменти, «запускається» моторика кишечника. Вигляд їжі та її запах повинні сприяти появі апетиту. Необхідно приділяти увагу культурі їжі, навколишньому оточенню. Тому в цьому питанні батьки повинні самі подумати, як краще організувати цей процес у кожному конкретному випадку, оскільки здорове харчування дитини вимагає індивідуального підходу.
Не варто заставляти дитину їсти конкретний вид їжі, оскільки якщо її харчові переваги ще не зіпсовані, вона сама відчуває, які продукти їй необхідні. Тому краще буде поцікавитися у неї, що б вона хотіла з’їсти. Навмисний примус дитини приведе до зворотної реакції і може сформувати у неї психологічні бар’єри. Якщо ж вона в якийсь день не має сильного апетиту, то теж не слід панікувати. Значить, цього дня її організм вимагає розвантаження. А надмірне насильницьке годування ніяк не можна вважати здоровим харчуванням, оскільки воно суперечить внутрішнім позивам організму, його природі.
Більше довіряйте дитині. Прагніть спостерігати за її вибором і розуміти, що більше їй потрібно. Природа маляти дуже чутлива і має сильні інстинкти, тому в більшості випадків вона сама зможе знайти дорогу до здорового харчування.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!
В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.
Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість.
Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.
Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).
Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.
Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю.
Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.
Голод – це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.
Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.
Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.
Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).
Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.
У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води – лише кілька днів.
Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.
Найпоширенішими з вітамінів є:
– Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.
– Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.
– Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.
– Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.
Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:
1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.
2. Червоний буряк, морква, майонез.
3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.
На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше.
Увага! Небезпечні продукти, що заборонені до використання та вживання дітьми у докшільних установах!
Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м’ясо та яйця водоплавної птиці,м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої
сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти
недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.
Режим харчування
Їжа перетравлюється у шлунку дитини в середньому на протязі трьох з половиною – чотирьох годин, тому інтервали між прийманням їжі повинні бути приблизно рівні цьому часу. Для дітей трьох-чотирьох років найбільш дотепним є режим з чотириразовим харчуванням: о восьмій ранку – сніданок, о дванадцятій – обід, о п’ятнадцятій тридцять – підвечірок та о дев’ятнадцятій – вечеря. Години годувань повинні бути постійними, відхилення від встановленого часу не бажані та не повинні перевищувати 15-30 хвилин. Важливо перевернути увагу на неприпустимість приймання якої-небудь їжі між годуваннями, особливо солодощів. Ємкість шлунку у дітей змінюється з віком. Якщо у річного малюка вона прирівнює 250-300 г., то у дитини трьох років – 350-400 г., а у чотирирічного – 450-500 г. Тому харчування повинно бути відповідним по величині разового та добового об’єму їжі у залежності від віку дітей. Певна річ, що об’єм їжі залежить також від апетиту дитини. Загальний об’єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей у три роки – 1500 – 1600 г, для дітей у чотири роки – 1700 – 1750 г. Добова кількість розподіляється між окремим прийманням їжі відносно рівними частинами: 350-400 г. та 400-450г відповідно віку дітей, обід дається в оптимальному об’ємі. Зріст, розвиток, рух, обмін речей та усе інше життєво важливі процеси, які потребують постійного додавання енергії. Потреба дитячого організму в енергії складає: у віці трьох років – 1550-1600 ккал, у чотири роки – 1750-1800 ккал на добу. Добова калорійність харчування дитини повинна відповідати цим цифрам та відповідно розподілятися між окремими прийманнями їжі. Для дітей у віці три роки та старше цілеспроможним вважається наступний розподіл : на сніданок – 25% добової калорійності, на обід – 35-40 %, на підвечірок – 10-15%, на вечерю – 25%.

Як запобігти харчовим отруєнням
Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:
– Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
– Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
– Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
– Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
– Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
– Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
– Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
– Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
– Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
– Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
– Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

Здоров'я дитини - багатство країни!

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відоме гасло: “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує дитину з моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію. І почасти то вже є відповіддю.Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, поза як окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я.Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.Здоров’я – найважливіша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров’я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати ґрунтовні знання про основи здоров’я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичні, необхідні потреби.Дошкільники ще з раннього віку оволодівають певним обсягом стихійних знань про здоров’я, їх цікавить власний організм, вони намагаються дослідити його як можуть. Малюки несподівано для себе роблять відкриття, наслідуючи дорослих, доглядаючи власне тіло.Дитина допитливо пізнає все навколо себе. Що таке мило, зубна паста, що з ними потрібно робити. А також пізнає сама себе. Для чого вони, ці допитливі оченята? Цікаво знати, що будемо їсти на сніданок. Найпершим про це дізнався носик, який почув запах із кухні. Так буде завжди, якщо носик у дружбі з носовою хусточкою. До речі, а для чого треба їсти? Щоб вирости сильною і здоровою людиною. Отже, їсти треба гарно, з апетитом і обов’язково подякувати. Бо хороші слова – це теж здоров’я. Малюку хочеться дізнатися, чому дівчатка носять бантики, дідусь – окуляри. Для чого треба вчасно лягати спати, загоряти, ходити босоніж, обливатися водою. Що треба робити в разі виникнення болю. Як позбутися різного нездоров’я і бути завжди здоровим.Щоб дитина знала, що таке здоров’я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я й здоров’я інших людей, мають ретельно подбати дорослі (батьки й педагоги). Головне – правильно дібрати інформацію для подання дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, спиратися на традиції українського народу в збереженні та зміцненні здоров’я.Вивчаючи абетку здоров’я, дошкільники дізнаються чимало про себе. Важливо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та екологічно обґрунтовані умови для організації ігрової, трудової і навчальної діяльності.Формування в дітей знань про основи здоров’я передбачається в процесі повсякденного життя та на окремих заняттях. Допомагають їм дорослі – педагоги, медики, допоміжний персонал дошкільного навчального закладу в тісній співдружності з батьками. Усі вони мають бути зразком досконалості, духовної та фізичної гармонії, чітко усвідомлюючи свою приналежність до виховання здорової нації. Шляхи і методи для цього кожному належить вибрати свої, найбільш прийнятні для конкретної дитини, її здібностей, потреб, інтересів, але такі, щоб вона одночасно і розважалася, і збагачувалася знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я.

Зробіть харчування дитини корисним і смачним

Багата поживними компонентами їжа і розвиток дитини – дві важливі складові, що йдуть рука об руку. Чим більше поживної їжі входить в раціон Вашої дитини, тим здоровішими вона буде. Вимоги до живильної їжі у маленької дитини значно відрізняється від таких у дорослих, оскільки дитина проходить кілька стадій розвитку в процесі росту. Тому виникає потреба в здорової поживної їжі для Вашого малюка.

Роль батьків у загальному процесі розвитку та росту дитини безумовно велика. Вони повинні бути впевнені, що їхні діти отримують добре збалансовану поживну їжу, багату на калорії та поживні речовини, які так необхідні дитині на ранніх стадіях розвитку. Пропонуємо Вам невелике керівництво з годівлі відповідно до потреб дітей.

Щоденний раціон дитини має містити близько двох порцій їжі, багатої протеїнами. Потреба в поживної їжі для 4-6 річних дітей становить 24 грама протеїну в день, а для 7-10 річних – 28 грам. Всім відомий той факт, що сніданок повинен бути самим поживним і ситним. Більш того, сніданок повинен включати в себе багату поживними речовинами їжу. Каша з цільних зерен або вівсяна каша з родзинками можуть стати ідеальним сніданком. Збалансована дієта може також містити їжу багату кальцієм, тому запропонуйте Вашій дитині близько 3-4-х порцій, багатих кальцієм в тій чи іншій формі. Дітям у віці 4-8 років необхідно 800 міліграм кальцію. Щоб збагатити організм дитини залізом включайте до його раціону пісне м’ясо, сушені боби, птицю, рибу і цільні зерна. Норма заліза для дітей становить 10 грамів на день. Сонячне світло – відмінне джерело вітаміну D, тому стежте, щоб Ваші діти більше часу проводили на свіжому повітрі. Дітям необхідно отримувати 5 міллісантіграмм на день. Вітамін С можна включити в дитячу дієту у вигляді чорниці, ківі, дині, апельсинів і полуниці. Їжа багата вітаміном А сприяє поліпшенню зору. Зелені овочі, такі як шпинат, зелені боби, служать кращим джерелом вітаміну А. Дітям у віці від 4 до 6 років необхідно отримувати 500 міллісантіграмм вітаміну А, у той час як дітям 7-10 років необхідно 700 міллісантіграмм вітаміну А в день.

Поживна їжа є дуже необхідною для нормального росту дітей. Щоб Ваша дитина їла її з задоволенням, увімкніть фантазію, готуйте страви різноманітними цікавим способами. Чому б не почати це прямо сьогодні. Коригувальна гімнастика для дітей Коригувальні вправи – це вправи, які зміцнюють м’язи тулуба, вигинають хребет у напрямку, протилежному патологічному викривленню та розвивають статичну та динамічну його функції.Завданням коригувальних вправ є :1.протидія деформації хребта;2.виховання правильної постави;3.сприяння гармонійному фізичному розвитку дітей.Коригувальні вправи використовуються при слабкому фізичному розвитку дитини, порушеннях постави, деформації грудної клітини, плоскостопості та інших відхиленнях.Ці вправи утворюють основу коригувальної гімнастики.Всі вправи для профілактики плоскостопості проводяться босоніж, щоб діти відчували кожну точку на стопі.

Комплекс коригувальних вправ при сколіозі.

1. В.п. – лежачи на животі, зігнувши підняті ноги. Голову покласти на тильну сторону кистей рук. Підняти правий лікоть, пружно зробити рухи. Те саме – лівим.

2. В.п. – як в впр.№ 1. Ледве підняти грудну клітину, повертаючись, торкнутися головою по черзі правого лівого плечей. Подивитися на підлогу, повертатися у в.п. на видиху.3. В.п. – лежачи на животі, права рука – догори, ліва рука донизу. Прогнутися, зробити два рухи назад, повернутися в в.п., потім змінити положення рук.4. В.п. – лежачи на спині, руки зігнуті, кисті під головою, лікті до підлоги. Рухи тулуба праворуч, ліворуч.5. В.п. – сидячи, ноги нарізно, руки догори. Колові оберти руками з поворотами тулуба праворуч, ліворуч.6. В.п. – стоячи на колінах, руки догори. Сісти на праву п’ятку лобом торкнутися лівого коліна. Так само – в іншу сторону.Дозування кожної вправи – диференційовано, залежно від віку та рівня фізичної підготовки дітей.

Комплекс коригувальних вправ проти плоскостопості.

1. Різновиди ходьби: на носках, на зовнішньому склепінні стопи, на п’ятках, з підігнутими пальцями ніг, з піднятими пальцями ніг.

2. Стоячи, за допомогою згинання пальців ніг, просуватися по підлозі уперед, назад («Гусеня»)3. Стоячи або сидячи, спробувати пальцями ніг підняти з підлоги хустинку, олівець, папірець, прокотити вперед м’яч, утримуючи його стопами ніг.4. Ходьба по предметах: палиці, камінці, маленькі м’ячики та ін.5. Сидячи за допомогою пальців ніг зняти шкарпетку, а потім спробувати її одягти.6. Сидячи, спробувати постукати пальцями ніг по підлозі. «Гра на піаніно»Добирати до 5 вправ на одне заняття, домагатися якості виконання вправ. Як вберегти дитину від грипу та інших респіраторних захворювань? Профілактика захворювань

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

*повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

*загартовування та часте провітрювання приміщень;

*вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

*Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;

*Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

*Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров»я , адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер, ставлення до себе та оточуючих.

Одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу дошкільного навчального закладу є фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров»я , підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності, на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей.

Фізкультурно-оздоровча робота

Вся фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ здійснюється під безпосереднім керівництвом інструктора з фізкультури за методикою Е. С. Вільчковського та авторською програмою М.Єфименко "Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей" й проводиться з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей.

Цікаво та творчо проводяться фізкультурні свята, розваги, дні здоров’я під час яких дошкільники, педагоги, батьки спільно зміцнюють своє здоров’я, розуміють його цінність, вчаться здоровому способу життя, весело змагаються та перемагають.

У всіх вікових групах вихователі проводять цільові прогулянки, екскурсії, піші переходи, сезонні оздоровчі прогулянки, які дуже подобаються дошкільникам.

В ДНЗ облаштований фізкультурний зал, в якому достатньо спортивного обладнання та інвентарю.

В усіх вікових групах естетично оформлені спортивні куточки та наповнені необхідним фізкультурним інвентарем (м’ячами, кеглями, скакалками, обручами, мішечками з піском, іншим).

Одним із напрямків педагогічної роботи є привернення уваги дошкільників до власного здоров’я, навчання берегти його, доглядати за своєю зовнішністю, бажати зростати фізично красивими та здоровими.

Як здійснюється наступність з фізичного виховання в дитячому садку і сім’ї.

Дуже часто родинне виховання й виховання у дошкільних закладах існують як дві окремі ланки: вдома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку - інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і знають, як це зробити. Переконані, що тільки єдність вимог здорового способу життя в родині і в дитячому садку сприятиме формуванню у дитини свідомого ставлення до свого здоров'я.

Картинки по запросу картинки фізкультура і спорт
Валеологічний порадник для батьків:
1. Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.
4. Загартовуйтеся разом із дитиною.
5. Більше бувайте на свіжому повітрі.
6. Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей. Пам'ятайте : «І Вони повторюють ваші дії в дитячому садку».
7. Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.
8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.
9. Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передайте це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.

Приклад батьків – кращий метод переконання дітей у користі фізичної культури. Якщо дорослі (батько, мати, старші брати та сестри, дідусь) виконують ранкову гімнастику, показуючи дитині, як правильно робити загально розвиваючі вправи, здійснюючи при цьому загартовуючі процедури, то це краще будь-яких балачок про значення її для зміцнення здоров'я. Дитина переконується в її користі, тому що бачить, що гімнастикою займаються рідні їй люди, яких вона любить.

Фізичні лінощі дорослих, просиджування годинами біля телевізора, звичка до побутового комфорту, міського транспорту, боязкість простуд - все це, як вірус, передається дітям. А потім батьки запитують, чому син або донька такі мляві, бліді, непристосовані до фізичних вправ та навантажень, чому в них часто болить голова, погана постава та ін. Аналіз причин, які призвели до такого стану, свідчить, що діти не завжди бачать у своїх батьках зразок, гідний для наслідування культури фізичної. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами. Відсутність цієї потреби у людини слід розглядати як значний недолік у її вихованні.

Фізичні вправи в сім'ї з дітьми 2-6 років проводяться у певній системі. Вранці, після підйому, дитина виконує ранкову гімнастику. Вона складається з 4-8 загальнорозвиваючих вправ, які повторюються 6-12 разів (стрибки 12-24 рази) залежно від віку дітей.

У теплий період року (весною та влітку) ранкову гімнастику корисно проводити на свіжому повітрі (спортивний майданчик біля будинку або на дворі). Це дає можливість загартовувати організм дитини свіжим повітрям та урізноманітнювати комплекс загальнорозвиваючих вправ бігом та іграми. Під час несприятливої та холодної погоди (восени та взимку) гімнастику проводять у добре провітреній кімнаті. Бажано, щоб температура повітря не перевищувала +17...+16 °С (у дітей 2-4 років) та +14 °С (у дітей 5-6 років). З метою підвищення оздоровчого ефекту гімнастики її поєднують з повітряною ванною. Тому діти виконують вправи в трусиках та босоніж.

Для тих дітей, які відвідують дитячий садок, ранкова гімнастика обов'язкова у вихідні дні. Також необхідно з метою покращання загального фізичного розвитку та попередження порушень постави виконувати цей комплекс відразу ж після денного сну.

Під час прогулянок на свіжому повітрі у першу та другу половини дня дитину вправляють у виконанні основних рухів: ходьба по колоді, яку покладено на землю, або лаві; стрибки в довжину з місця, зістрибування з пеньків; метання м'ячів (шишок, каштанів) у ціль (дерево) та на дальність; біг зі зміною швидкості та ін.

Однією з форм активного відпочинку дітей та зміцнення їх здоров'я є участь разом з батьками у пішохідних та лижних прогулянках. Такі походи виховують у дітей почуття відповідальності та взаємодопомоги, виробляють витримку, наполегливість, витривалість. Вони також дають можливість ознайомити дітей з красою рідної природи.

З дітьми 3-4 років прогулянки плануються з таким розрахунком, щоб перехід в один кінець складав 20-30 хв, для дітей 5-6 років - 35-45 хв. При регулярній участі старших дошкільнят у пішохідних переходах вони можуть долати шлях до 7-8 км.

Прогулянки на лижах доступні дітям з 5 років, якщо вони оволоділи перемінним двокроковим ходом. Добре треновані діти під час походу на лижах з батьками можуть долати відстань до 6-8 км.

Значний інтерес у дітей викликають вправи спортивного характеру. Взимку - катання на санчатах, ковзанах, лижах. Влітку - плавання, катання на велосипеді, гра у бадмінтон та ін. Стимулюючи рухову діяльність дошкільнят та плануючи прогулянки з цікавими вправами та іграми, можна підвищити їх оздоровчу цінність та ефективність впливу на фізичний розвиток дітей.

При відповідному навчанні діти швидко оволодівають основами техніки вищеназваних рухів. Батьки повинні підтримувати інтерес та потяг дітей до занять спортом, допомогти їм у перспективі вибрати спортивну спеціалізацію (записати дитину в спортивну секцію). За образним висловом А. С. Макаренка, батьки повинні «обладнати для дітей спортивний шлях».

Батькам необхідно пам'ятати, що діти, які систематично займаються фізкультурою, стають не тільки більш здоровими, міцними та загартованими, а й самостійними, рішучими, сміливими, більш наполегливими для досягнення поставленої мети, вони легше входять у дитячий колектив і швидше засвоюють трудові навички.

Отже, фізичний розвиток дитини, її здоров'я залежать у першу чергу від батьків, їхнього способу життя.

Картинки по запросу картинки фізкультура і спорт
Поради батькам від фізінструктора:

-Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;
-Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки
та туристичні походи;
-Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...
-Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;
-Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;
-Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.


В перші 7 років життя розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу. Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є:

1) охорона і зміцнення здоров'я дітей;

2) всебічний фізичний розвиток та загартовування організму;

3) своєчасне і різнобічний розвиток рухів і виховання рухових якостей.

У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.

Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов'язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов'язковому порядку.

Картинки по запросу картинки фізкультура і спорт

Заняття фізичними вправами.

Навчання рухів на спеціально організованих заняттях - основна форма роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Саме на спеціальних заняттях діти вчасно оволодівають необхідним об'ємом знань і рухових умінь, які не можуть бути засвоєні в процесі ігор, повсякденного спілкування з дорослими, самостійних спостережень та ін. Заняття фізичними вправами є обов'язковими для всіх практично здорових дітей. Вони проводяться цілий рік по два рази на тиждень.

Організатором і керівником педагогічного процесу в дошкільних установах є вихователь. Фізичне виховання дітей першого року життя не виділяється в самостійний розділ. Воно безпосередньо зливається з усім процесом виховання дитини.

Розвиток рухів у ранньому віці багато в чому залежить від своєчасного створення сприятливих для цього умов.

У першій молодшій групі (від 2 до 3 років) заняття проводяться по підгрупах з 10-14 дітьми протягом 15 хв. З дітьми четвертого, п'ятого, шостого та сьомого року життя заняття фізичними вправами проводяться з усіма одночасно (фронтально); чисельність групи до 30 чоловік; тривалість заняття від 20-30 хв.

В останній, підготовчій до школи групі (сьомий рік) 35 хв.

Рухливі ігри.

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.

У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м'яч, поки не упустити його, і т. д.

Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти першим до умовної риски, докотити обруч до кінця доріжки, і т. п.).

Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.

Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.

Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення - емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.

Ігри організовує вихователь під час занять, а також під час ранкової та вечірньої прогулянок, не менше одного-двох разів на тиждень.



Ранкова гімнастика.

Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться вихователем щоденно, перед сніданком.

Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров'я і привчаються змалку до регулярних занять.

Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., То для підготовчої до школи групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м'язів широко застосовуються ходьба і легкий біг на початку заняття, різноманітні підскоки - в кінці. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м'ячами і т. д.

Спортивні розваги.

Порівняно недавно в практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку почали застосовувати катання на санках, ковзанах, трьох-і двоколісному велосипедах, пересування на лижах, купання (як підготовче до плавання), елементи бадмінтону, настільного тенісу та ін. Ці вправи з різних видів спорту умовно названі спортивними розвагами у зв'язку з своєрідністю їх застосування в заняттях з дітьми дошкільного віку: без установки на спортивний результат. Головне в них - розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів.

Незважаючи на це, спортивні розваги можуть вважатися хоча і вельми елементарним, але дієвим видом самої початкової спортивної підготовки дітей і бути рекомендовані починаючи вже з другої молодшої групи (четвертий рік життя). Не можна забувати, що спортивні розваги являють собою нові для дітей види рухової діяльності і тому їм необхідно послідовно навчати.

Прогулянки.

Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 - 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок - тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов'язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них - застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Організовують прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.

Діти старше півтора року взимку гуляють два рази щодня. У дуже морозну або вітряну погоду прогулянку заміняють перебуванням на відкритому повітрі, але під дахом (на веранді з відкритими вікнами, у дворі під навісом, в альтанці і т. п.).

Міцного здоров`я Вам та Вашим дітям бажає наш дитячий садочок!

Будьте здорові!

Йододефіцит та його профілактика

Відомо, що однією з умов нормального функціонування організму людини є збалансоване харчування, тобто таке харчування, при якому організм одержує білки, жири, вуглеводи, макро- та мікроелементи, вітаміни, мінерали в необхідних для його життєдіяльності пропорціях. Кожен з них бере участь у біохімічних процесах. Особливу роль у роботі людського організму відіграє такий мікроелемент як йод. Він необхідний для формування гормонів щитовидної залози, які, у свою чергу, впливають на розвиток нервової системи, на жировий, білковий та вуглеводневий обміни, обмін вітамінів, електролітичний обмін, підтримують енергетичні процеси та теплообмін, ріст організму, дієвість імунної системи, статевий розвиток людини та її репродукцію.

Якщо ж в організмі людини бракує гормонів щитовидної залози, то розвивається ціла низка захворювань, зокрема, так зване "воло", першими ознаками якого є збільшення щитовидної залози, слабкість, сонливість. У дітей, окрім цього, уповільнюється розвиток. Украй небезпечним є дефіцит йоду у період вагітності, що часто стає причиною мертвонародження, викидів, народження дітей з ознаками спастичного паралічу та кретинізму, з нейросенсорною глухотою, недостатньою масою, незворотніми порушеннями функцій мозку, які спричинюють затримку фізичного та психічного розвитку в підлітковому віці.Якщо ж маля народилося здоровим, то в разі подальшої недостатності йоду в ранньому віці порушується процес росту і розвитку дитячого організму, особливо формування мозку (розвивається кретинізм). Брак йоду в організмі в дитячому та підлітковому віці теж призводить до порушень розвитку головного мозку, наслідком яких, як правило, є розумова відсталість, супроводжувана погіршенгям сприймання, швидкою втомою і зниженням успішності навчання.Як бачимо, йододефіцит негативно впливає на діяльність усього організму, особливо дитячого, який активно росте й розвивається. Тому профілактику йодної недостатності слід починати саме з дошкільних закладів та з молодих сімей.

Оскільки дорослі і діти не щодня споживають продукти харчування, багаті сполуками йоду, то для забезпечення організму цим необхідним елементом слід запропонувати вживання йодованої солі.

Правила купівлі, зберігання та вживання йодованої солі

♦ Зберігати слід у місцях, куди не потрапляють сонячні промені (наприклад, у закритій шафі).

♦ Сільничка для йодованої солі повинна мати кришку (можна з відповідними отворами для посипання).

♦ Не слід солити страву йодованою сіллю під час приготування, оскільки йод не витримує термообробки. їжу підсолюють безпосередньо перед вживанням.

♦ Йодовану сіль варто купувати в невеликих поліетиленових пакетах темного кольору, обов'язково звернувши увагу на термін зберігання, оскільки йод - елемент нестійкий.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ВАКЦИНАЦІЇ ДІТЕЙ

Щеплення дітей - відповідальне завдання медичних працівників, яке вимагає проведення оглядів кожної дитини, докладного вивчення її медичної картки, а також заповнення відповідної документації до і після проведення вакцинації. Усе це регламентує низка правил. Також важливо дізнатися, чи не передбачає стан здоров'я дитини особливої схеми щеплення, і провести вакцинацію відповідно до неї.
Правила проведення вакцинації дітей
Профілактика інфекційних захворювань базується на врахуванні їх епідеміологічних закономірностей. Поширення інфекції мож¬ливе за умови реалізації трьох ланок епідеміологічного ланцюжка:
джерело інфекції,
механізм передачі,
сприйнятливий організм.
Від¬повідно профілактичні заходи здійснюються у трьох основних на¬прямах і передбачають:
організаційні заходи (ізоляція хворих, ка¬рантин тих, хто контактує з хворими),
спеціальні санітарні заходи в осередку інфекції (дезінфекція, дезінсекція, дератизація),
специ¬фічну і неспецифічну профілактики.
У боротьбі з інфекційними захворюваннями пріоритетне значен¬ня мають методи специфічної профілактики, тобто вакцинація. Ме¬тою вакцинації є створення специфічної несприятливості організму до збудників інфекційного захворювання. Для того, щоб не було загро¬зи масовості інфекційного захворювання серед дітей у дошкільному закладі, відсоток щеплених дітей у ньому має сягати не менше 95%. Якщо ж цей показник є меншим, інфекції поширюватимуться.
В Україні при вирішенні питань специфічної профілактики низки інфекційних захворювань керуються наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних пре¬паратів» від 16.09.2011 № 595 (далі - Наказ № 595). Зокрема, цим на¬казом затверджено Рекомендовані інтервали між вакцинацією для профілактики кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи та введен¬ням препаратів крові, що містять специфічні антитіла (див. Дода¬ток 1) та Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб (див. Додаток 2).
Також цим наказом затверджено такі важливі документи:
Календар профілактичних щеплень в Україні (далі - Ка¬лендар);
Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики;
Перелік медичних протипоказань до проведення профілак¬тичних щеплень;
Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосу¬ванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного;
Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або ле¬тального випадку;
Положення про групу оперативного реагування на неспри¬ятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, ана¬токсинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку;
Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через
аптечну мережу;
Порядок забезпечення належних умов зберігання, тран¬спортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні.
Згідно з пунктом 5 Календаря вакцинація (щеплення, імуніза¬ція)- це створення штучного імунітету у людини до певних інфек¬ційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину в її організм. Відповідно до Календаря обов'язкова вакцинація за віком про¬водиться проти таких основних інфекцій:
туберкульоз;
вірусний гепатит В;
дифтерія;
кашлюк;
правець;
поліомієліт;
гемофільна інфекція;
кір;
краснуха;
епідемічний паротит.
Існують щеплення за епідемічними показаннями на енде¬мічних і ензоотичних територіях (туляремія, бруцельоз, кліщовий енцефаліт, черевний тиф та інші), також існують рекомендовані щеплення (грип, вірусний гепатит А і В, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, папіломавірусна інфекція, пневмококова інфек¬ція тощо) та щеплення за станом здоров'я (грип, пневмококова інфекція, Hib-інфекція, вітряна віспа, менінгококова інфекція, вірус-ний гепатит В і А).
Дії перед проведенням вакцинації
Проведення щеплення - дуже відповідальний момент і перед¬бачає виконання конкретних дій.
Перед щепленням лікар має:
зібрати епідеміологічний анамнез (дані про контакти ди¬тини з інфекційними хворими, наявність у дитини скарг, що свід¬чать про гострі захворювання у неї, оцінка даних про реакції на по¬передні введення вакцин, особливості поствакцинального періоду);
оцінити стан дитини шляхом фізикального обстеження, термометрії;
за необхідності і за показаннями запропонувати провести дитині лабораторне обстеження (загальний аналіз крові з фор¬мулою, загальний аналіз сечі), отримати консультацію спеціалістів.
Огляди осіб віком до 18 років здійснюють за присутності бать¬ків або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день вакцинації. У разі проведення щеплення чи туберкулінодіагностики у дошкільних закладах чи загальноосвіт¬ніх навчальних закладах медичні огля¬ди проводять у присутності медичного працівника.
У первинній медичній документа¬ції лікар робить запис, де відображає ре-зультати термометрії, об'єктивного огля¬ду дитини і висновок про стан здоров'я дитини, що або дозволяє, або забороняє проведення щеплення дитини, з вказів¬кою вакцини, якою дитину будуть вакци¬нувати.
Первинна медична документація:
форма № 112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 № 302
форма № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 № 302
форма № ОбЗ/о «Карта профілактичних щеплень», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.01.2006 № 1

Отже, щеплення дитини можливе у випадку, коли медичний працівник засвідчує, що дитина здорова та не має протипока¬зань до вакцинації.
Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипока¬зань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, за¬значений в інструкції про її застосування.
Формування даних про проведення вакцинації
Запис про проведене щеплення роблять в затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм об¬лікової статистичної документації, що використовується в полікліні¬ках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 № 302 формі № 026/о «Медична карта дитини [для школи, школи-інтернату школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садку)» або № 112/о «Історія розвитку дитини».
При цьому вказують такі дані: дата вакцинації, торговельна назва вакцини/анатоксину, доза, серія. Документ має бути затвер¬джений підписом лікаря. Крім того, для вакцинації дитини один з батьків надає на це згоду шляхом заповнення форми первин¬ної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцін¬ка стану здоров'я особи або дитини одним з батьків або іншим за¬конним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», затвердженої наказом Міністерства охо¬рони здоров'я України від 31.12.2009 № 1086.
Медичний нагляд за дитиною після вакцинації
Після проведення профілактичного щеплення чи туберкулінодіагностики має бути забезпечений медичний нагляд за дитиною протягом терміну визначеного інструкцією до відповідної вакцини/туберкуліну Якщо в інструкції не вказа¬но термін спостереження, то нагляд має тривати не менше 30-ти хвилин піс¬ля вакцинації, при цьому оцінюється загальна та місцева реакція організму на проведене щеплення, що також відображають записом у відповід¬ній медичній документації. Протягом наступних трьох днів батьки спостерігають за станом дитини, у разі погіршення її самопочуття мають негайно про це повідомити медичних працівників і звернути¬ся по допомогу.
Урахування стану здоров'я дітей під час визначення термінів проведення вакцинації
Через неоднаковий стан здоров'я дітей існує безліч нюансів щодо їх вакцинації. Медична сестра та лікар мають докладно вивчи¬ти медичну документацію кожної дитини, адже певне захворювання чи перенесена операція може стати причиною відмови чи особливо¬го терміну проведення щеплення.
Розглянемо особливості проведення щеплення певними вакци¬нами дітей, які страждали чи страждають на серйозні захворювання. Особливості проведення щеплення наведено відповідно до Схеми щеплення осіб за станом здоров'я, поданої у Календарі про¬філактичних щеплень в Україні, затвердженому Наказом № 595.
Інфекційна хвороба,
від якої проводиться
щеплення Особливості стану здоров'я дитини Терміни проведення щеплення
Грип Трансплантація кісткового мозку Не раніше ніж через 6 місяців після трансплантації
Лімфома,
множинна мієлома, лейкемія, тривалий прийом ацетилсаліцилової кислоти Не раніше ніж через 4 тижні після припинення імуносупресивної терапії (хіміотерапії) та при імуносупресії
Пневмококова інфекція Бронхіальна астма При контрольованому перебігу захворювання
Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія) За 2 тижні до планової спленектомії. Інакше - якомога швидше після спленектомії
Лімфома,
множинна мієлома, лейкемія, хвороба Ходжкіна За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії
Імуносупресивна гормональна терапія За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії або після її припинення
Трансплантація кісткового мозку Оптимально - через 12 місяців після трансплантації
Трансплантація органів Оптимально - через 6 місяців після трансплантації
НіЬ-інфекція Хвороба Ходжкіна За 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії
Трансплантація кісткового мозку Оптимально - через 12 місяців після проведення трансплантації
Трансплантація органів Оптимально - через 6 місяців після трансплантації
Вітряна віспа Трансплантація кісткового мозку Не раніше ніж через 24 місяці та за відсутності імуносупресії
Гепатит В Трансплантація органів чи тканин Подвійною дозою вакцини в амбулаторних умовах або у спеціалізованому відділенні, де дитина отримує перший курс лікування, якщо вона не щеплена раніше. Друге, третє і четверте щеплення проводиться після попереднього відповідно через 1,1 і 4 місяці
Гепатит А Трансплантація печінки До чи не раніше ніж через 6 місяців після трансплантації


НОРМАТИВНА БАЗА


Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 № 302 (із змінами і доповненнями)
Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров'я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» та Інструкції щодо її запов¬нення» від 31.12.2009 № 1086, зареєстровано в Мін'юсті 02.08.2010 за № 594/17889
Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактич¬них щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних пре¬паратів» від 16.09.2011 № 595, зареєстровано в Мін'юсті 10.10.2011 за № 1159/19897

Фізичне виховання дитини як чинник здорової особистості.

У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров'я, виховуються основні риси особистості людини. Сім'я і дошкільний заклад мають змогу створити сприятливі умови для оптимального фізичного розвитку дитини, отримання знань про людський організм, опанування санітарно-гігієнічних навичок. дитина повинна поступово вчитися бути творцем досконалості свого тіла, здоров'я. Міцне здоров'я є запорукою розвитку дитини в інших особистісних аспектах. На цій особливості наголошує народна мудрість: "У здоровому тілі - здоровий дух", стверджували в античні часи; "Нема щастя без здоров'я", - гласить українське прислів'я.

У перші шість-сім років фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини.

ДНЗ має широкі й різноманітні можливості для забезпечення реалізації таких завдань фізичного виховання дошкільників:

  • зміцнення здоров'я;
  • забезпечення гармонійного розвитку організму;
  • розвиток рухових умінь, навичок і фізичних якостей (сили, спритності, витривалості, гнучкості тощо);
  • підвищення фізичної та розумової працездатності;
  • загартування організму;
  • прищеплення культурно-гігієнічних навичок, формування уявлень про здоровий спосіб життя;
  • виховання потреби у заняттях фізичною культурою і спортом.

Фізичне здоров'я є головною умовою духовного і морального здоров'я дитини. У період дошкільного дитинства закладається фундамент здоров'я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості, що свідчить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має сприяти оздоровленню і повноцінному розвитку дитини.

Стан здоров'я дитини є передумовою її успіху в будь-якій діяльності, адже повноцінний фізичний розвиток забезпечує загальну високу працездатність організму. Рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів, активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формування розумових дій. Дитина вправляється у пізнанні навколишнього світу, у неї розвиваються просторові уявлення, розширюється кругозір. Заняття фізичною культурою і спортом загартовують її волю, активізують емоційну сферу.

Засвоюючи правила гігієни, дитина набуває навичок культури поведінки, а організація фізкультурних занять з яскравим інвентарем, іграшками, у відповідному одязі розвиває естетичні почуття.

Рухова діяльність у процесі фізичного виховання готує дитину до трудової діяльності. На фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики виховується дисциплінованість, виробляється прагнення досягти успіху, наполегливість. Успішна рухова діяльність у колективі однолітків, позитивна оцінка зусиль дитини дорослими, самоаналіз якості виконання вправ, радість співучасті у рухливих іграх - усе це сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери.

Здорова, фізично розвинена дитина, як правило, вірить у свої сили, бадьора, життєрадісна, повноцінніше опановує принципи шляхетної поведінки і взаємодії з однолітками і дорослими, дбає про гармонійність свого буття, уважна до інших.

Народні ігри

Народні ігри, відомі нам як забава, як форма фізичного загартування,— своєрідна школа виховання, що формує поетичне мислення і мистецькі смаки. Гра була вигадана ще первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. Словесний текст ігор, який зараз, наприклад у весняних іграх, має першорядне значення, довгий час був лише одним із складових елементів, і то не найголовнішим, у комплексі ритмічного руху, жесту, вигуку. У колективному дійстві, магічному ритуалі, покликаному сприяти розвиткові й росту рослин чи тварин, головним смислом руху була імітація. Весняні ігри того часу, коли вони були рослинними магічними діями і виконувались дорослими представниками роду, можна назвати вегетаційними. Пізніше вони втрачають свій магічний смисл і переходять у розряд молодіжних та дитячих забав. Дослідження ігор дає багатющий матеріал для з'ясування історичних основ формування української нації, коріння її звичаїв, вірувань та традицій. Наприклад, відомий варіант дитячої гри у жмурки — «киці-баба» не що інше, як уривок із ритуалу, що присвячений Рожаниці і, певно, виконувався жінками, які чекали дітей. Адже смисл гри пов'язаний із ловінням дітей, а глибше — із визначенням статі майбутньої дитини, і навіть сама поза готовності «киці-баби» — простягнені вперед руки — відповідає зображенню на давніх вишивках Рожаниць. Або ж найдавніша гра «кривий танок», яким майже завжди починаються весняні ігри. Дівчатка, побравшись за руки, довгою вервечкою рухаються між трьома посадженими на землі дітьми або просто туди, куди їх тягне провідниця. Крім руху, ніякого смислу у грі немає. Словесний супровід не пов'язаний із початковим змістом ритуалу — пробудження енергії рослин, ріст яких імітується. Крім культу весняної родючості, у весняних іграх присутні шлюбні мотиви. У багатьох словесних супроводах весняних ігор зустрічаються елементи-символи обох головних мотивів цих дійств. Це може бути головний персонаж гри птах Коструб — магічний провісник весни, похорони якого символізують перемогу сонця над холодом; воротар чи ящур, які випускають або ж забирають молоду дівчину. Щодо ящура, то у цій грі знайшли своє відображення прадавні міфи та ритуальні звичаї про жертвоприношення, які знаходимо і в казках. Кілька весняних ігор, які ми наведемо, підтвердять це. А МИ ПРОСО СІЯЛИ, СІЯЛИ»Дівчатка та хлопчики розділяються на дві однакові групи. Гравці з першої групи співають і наступають на супротивників, роблячи вперед кілька кроків і знову відходячи, гравці другої команди відповідають, виконуючи ті ж рухи. - А ми просо сіяли, сіяли,Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.- А ми просо витопчем, витопчем,Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.- Та як же вам витоптать, витоптать?- А ми коні випустим, випустим.- А ми коні злапаєм, злапаєм.- Та чим же вам лапати, лапати?- Ой шовковим неводом, неводом.- А ми коні викупим, викупим.- А за що вам викупить, викупить?- А ми дамо сто срібних, сто срібних.- Не візьмемо й тисячі, тисячі.- А ми дамо дівчину, дівчину.- А ми дівчину візьмемо, візьмемо. ВЕРЕБЕИ (ГОРОБЕЦЬ)Діти утворюють коло, всередині — веребей. Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи в долоні. Киш, киш, веребей,Не клюй конопель.Мої конопельки,Дрібні, зелененькі,У вірчики в'ються,Самі не беруться,Братись не даються. Веребей кидається на дітей, які утворили коло, вони розбігаються. Той, кого веребей зловить, займає його місце, і гра починається знову. ЯЩУРЗбираються дівчата. Одну з гурту обирають за ящура, інші беруться за руки, водять хоровод і співають: Ой не сиди, ящуре,В гороховім місті,Май собі дівку,Як перепілку,Котру маєш,Собі забираєш.Як не ймеш,Зараз вмреш.Завтра поранкуСховаєм у ямку.Пирогів напечем,Ящура пом'янем.А ти таки, ящуре,Не соромайся,Котрійсь пані поклоняйся.Чи старій, чи малій,Чи мені, молодій. Переспівавши, зупиняються, і ящур вибирає котрусь із дівчаток і кланяється їй. Дівчина дає якийсь подаруночок. Діти продовжують гру, поки ящур не обере кожну з учасниць гри й отримає подарунки. Потім дівчата починають по черзі просити подарунки у ящура: Ящурочку, голубочку,Оддай мою худібочку,Що я пряла, заробляла,Із ящуром прогуляла. Ящур намагається розсмішити дівчину, а та повинна дивитись в очі й не засміятись, бо інакше ящур не віддасть подарунок. Дослідити глибоко походження ігор, не пов'язаних із календарними обрядами, і їхній зв'язок з ритуалами нелегко, оскільки більшість з цих ритуалів стали власне іграми, не зберігшись у практиці дорослих. Але придивившись до деяких дитячих забав, можна помітити елементи ворожіння чи випробування, поклоніння чи жертвоприношення. Цікаво, що певна кількість ігор зберегла чіткий розподіл на «дівчачі» та «хлоп'ячі», що теж вказує на давність їх по ходження. Щодо педагогічної доцільності забав, можемо з певністю сказати, що дитячі ігри — вищий прояв системного підходу до виховання дитини, у якому передбачено фізичне, естетичне, розумове і моральне формування особистості та виховання любові до праці як одне з найголовніших завдань.Розглянемо деякі із цих ігор, назви яких найбільш відомі з літератури та спогадів дідусів і бабусь. ГУСИОбираються вовк, пастух, мати і гуси. Мати трохи осторонь — дома. Пастух жене в поле гусей пасти. Вовк сидить між матір'ю і полем, де гуси. Мати починає кликати: —Гуси, гуси, додому!—Чого?—Вовк за горою!—Який?—Сірий, білий, волохатий! Тікайте швидко до хати! Гуси тікають, а вовк ловить. Кого впіймає, приводить додому. Мати перераховує гусей і, одного не дорахувавшись, звертається до пастуха: —Де гуска?—Продав.—Що купив?—Булку.—Де вона?—З'їв. Мати б'є пастуха і знову посилає його пасти гусей. Так продовжується доти, поки вовк не переловить всіх гусей. Повернувшись з останнім гусаком, пастух зізнається, що гусей забрав вовк. Мати пропонує відібрати гусей, йдуть до вовка. —Чи не бачили ви наших гусей?—Ні, не бачив (гуси в цей час ґелґотять).—А що то ґелґотить?—Та то борщ кипить (гуси шиплять).—А що то шипить?—Каша біжить.—Дайте-но подивлюсь,— мати відштовхує вовка,— може, то наші гуси. Впізнавши своїх гусей, розтулює їм руки, які ті міцно стискають. У кого не розтулить, той буде вовком. НЕЩАСНИЙ ОПОЛОНИКДівчата стають поряд і беруться за руки. Одна з дівчат, господарка, починає гру, звертаючись до когось із дівчаток праворуч: —Здоров, кума! Чи ти ложки мила?—Мила.—А ополоник?—Забула.—Так не забувай, кумочко. При цьому господарка намагається вдарити дівчину лозиною, а та повинна втекти попід руками інших дівчат і стати ліворуч. Гра триває, доки всі дівчата не стануть у тому порядку, що й на початку гри. Тоді господаркою обирають іншу. ХРЕЩИКДівчата стають парами одна за другою, Дівчина попереду говорить: —Горю, горю, пень! Остання пара питає: —Чого ти гориш?—Красної дівки хочу.—Якої?—Тебе, пані молодої. При цих словах остання пара розбігається, намагаючись з'єднатись перед попередньою парою, а та намагається зловити когось із них. Якщо спіймає — та, що залишиться без пари, буде «горіти», якщо ні — гра повторюється знову. ПАНАСГрають хлопці й дівчата. Когось обирають Панасом, зав'язують очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи: —Панасе, Панасе, На чому стоїш?—На камені!—Що продаєш?—Квас!—Лови курей, та не нас. Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей, і той, кого зловить, стає Панасом. ЦУРКАГрають хлопчики. Креслять на землі «город» (чотирикутний, метр на метр), потім міряються на палиці, хто з гурту буде в городі (верхні), а хто піде у поле (нижні). Той, хто починає, на середині городу кладе цурку (дерев'яну, з обох боків загострену паличку 30 см) і б'є її палкою так, щоб, коли цурка підстрибне, встигнути ще хоч би раз її вдарити (кожен удар у повітрі оцінюється у 10 гил). Цурку треба бити доти, доки вона не вилетить за город. Якщо при цьому гравець не зможе вдарити її у повітрі (підмурити), він заробляє 10 гил, якщо ж підмурить, додається ще десяток гил і так далі. Вибиту з городу цурку бере один з хлопчиків з поля і кидає в город, попередньо зробивши від того місця, де лежала цурка, два кроки до городу. Якщо цурка впаде в городі, б'є наступний гравець із тих, що знаходяться у городі; впаде поза городом — продовжує грати перший і б'є цурку з того місця, де вона впала. Він грає доти, поки протилежна команда не вкине її в город.«Городяни» б'ють по черзі та ведуть рахунок гил, поки кожному з них не буде вкинута цурка в город. Потім так само б'ють «поляни», намагаючись набрати більшу кількість гил.Переможці вбивають цурку в землю, а переможені по черзі витягують її із землі зубами. СКРАКЛІДесять круглих палиць довжиною 30—40 см — скраклів — ставлять або у шаховому порядку, або поряд по п'ять штук. Відраховують 25—30 кроків, визначаючи середину відстані («масло»). Гравці кидають палиці через всю відстань по черзі. Якщо перший гравець зіб'є скраклю, то наступний його кидок буде з «масла». Виграє той, хто зіб'є найбільше скраклів. ДОВГА ЛОЗАГрають хлопці, які стають один за одним обличчям у потилицю на відстані 2 метрів. Голову і спину нахиляють, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду, так роблять всі по черзі. Рыбаков Гавриил Федорович "Игра в жмурки" ДІДУСЬ МАКАРГравці обирають з-поміж себе дідуся Макара, який повинен дізнатись, що вони робитимуть. Діти відходять від нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати тощо. Загадавши, підходять до дідуся і кажуть: —Здрастуй, дідусю Макаре!—Здрастуйте, діти. Де були, що робили? Діти відповідають так, щоб трошки підказати: на городі, в садку, в хаті тощо, і показують, що вони робили. Коли дідусь вгадає, всі тікають, а він їх ловить; кого впіймає, той стає дідусем. А коли не вгадає, діти зізнаються, що робили, і теж тікають. Як видно з наведених прикладів, ігри були різноманітні й розраховані на будь-яку пору року, до того ж ми не включили до цього переліку такий вид забави, як відгадування загадок, що було надзвичайно поширене в народі. Так само, як виявилося, народні ігри з м'ячем походження теж найдавнішого. М'ячі робились із тваринної шерсті, яку змочували і викачували у долонях, інколи м'яч обшивали шкірою. Виготовляли і м'ячі з очерету чи соломи, так само обшиваючи шкірою. Перед грою м'яч зволожували, щоб став важчим, якщо це потрібно для гри. Ф.Сычков "Деревенская карусель" Ф. Сычков "Катание с гор"

Кiлькiсть переглядiв: 1761

Коментарi

  • Thomaspoobe

    2018-03-18 12:01:49

    generic for Viagra [url=http://viagra-generics.us/#1407]viagra generic[/url] Viagra generic viagra generic...

  • Thomaspoobe

    2018-03-17 07:36:55

    generic Viagra [url=http://viagra-generics.us/#1982]buy generic viagra[/url] Viagra generic viagra generic...

  • Thomaspoobe

    2018-03-17 06:12:06

    buy generic Viagra [url=http://viagra-generics.us/#3585]buy generic viagra[/url] Viagra generic buy generic viagra...

  • MichaelEpind

    2018-03-15 21:28:29

    Viagra generic [url=http://viagra-generics.us/#8786]generic viagra[/url] Viagra generic 100mg buy generic viagra...

  • Terrymob

    2018-03-14 13:29:35

    [url=http://viagrawithoutdoctorprescr.today/#3823]viagra without a doctor prescription[/url] viagra without a doctor prescription...

  • MichaelEpind

    2018-03-11 04:00:55

    Viagra generic 100mg [url=http://viagra-generics.us/#3731]buy generic viagra[/url] Viagra generico generic viagra...

  • Gustavoaxorb

    2018-03-06 07:40:43

    cialis coupons [url=http://kjcialishuef.us/#2465]cialis generic[/url] calais cialis coupon...

  • rtaletztcc

    2018-01-05 22:35:29

    zxkhtuiv http://onevoicemethod.com viagra online buy cialis 20mg buy qvxr [url=http://missreplicawatches.com]buy now cialis[/url]...

  • Kennicelmfed

    2017-06-19 09:24:52

    Keflex Dog Dosage [url=http://viacheap.com]viagra[/url] Sildenafil Online For Sale Viagra Generika Ohne Kreditkarte [url=http://cial40mg.com/cialis-online.php]Cialis Online[/url] Yagara...

  • JamOpirl

    2017-05-10 18:57:18

    Cialis Professional 20 Mg Germany Propecia Cheapest Propecia Cialis Patentti Umpeutuu Buy Zithromax Over The Counter Kamagra Kaufen Ohne Kreditkarte Viagra Generika Rezeptfrei Kaufen [url=http://byuvaigranonile.com]viagra[/url] Tadalafil Tablets Levitra Without A Script Propecia Toxicidad Prezzo Viagra Italia...